МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ “ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА” Навчально-науковий інститут економіки і менеджменту Кафедра зовнішньоекономічної та митної діяльності / ЛАБОРАТОРНА РОБОТА №5 з дисципліни: «Міжнародні кредитно-розрахункові та валютні операції» на тему: «Побудова взаємодії учасників міжнародних розрахунків» Варіант №17  ЗМІСТ ВХІДНІ ДАНІ 3 ХІД РОБОТИ 4 ВИСНОВОК 4 СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 4 ВХІДНІ ДАНІ За умовами лабораторної роботи №2 та вихідними даними, поданими у табл. 2.1 методичних вказівок, описувати будемо таку форму розрахунку - акредитив з оплатою на пред’явлення. Акредитив з оплатою на пред’явлення (платіжний) найчастіше застосовується в міжнародних розрахунках. Розрахунки з бенефіціаром здійснюються банком-платником безпосередньо після подання документів, які відповідають умовам акредитива. За результатами використання акредитивної форми розрахунків банк здійснює оплату на користь бенефіціара у разі належного представлення їм документів за акредитивом, тобто, як правило, після відвантаження товару/надання послуг. Під час здійснення операцій за акредитивами всі сторони мають справу лише з документами (проти яких здійснюватиметься платіж), а не з товарами, послугами або роботами, яких можуть стосуватися такі документи. ХІД РОБОТИ 1. Описати сутність та особливість акредитиву з оплатою на пред’явлення, вказавши на переваги та недоліки при використанні у здійсненні ЗЕД. 2. Схематично відобразити процес здійснення вказаної форми розрахунку з деталізацією всіх учасників цього процесу. 3. Здійснити детальний опис етапів здійснення зовнішньоекономічних розрахунків. Акредитив з оплатою на пред’явлення (платіжний) найчастіше застосовується в міжнародних розрахунках. Розрахунки з бенефіціаром здійснюються банком-платником безпосередньо після подання документів, які відповідають умовам акредитива. За результатами використання акредитивної форми розрахунків банк здійснює оплату на користь бенефіціара у разі належного представлення їм документів за акредитивом, тобто, як правило, після відвантаження товару/надання послуг. Під час здійснення операцій за акредитивами всі сторони мають справу лише з документами (проти яких здійснюватиметься платіж), а не з товарами, послугами або роботами, яких можуть стосуватися такі документи. Банки мають право на певний час для перевірки документів, який не може перевищувати семи банківських робочих днів після дати отримання документів. Оперативна перевірка документів дає змогу бенефіціару отримати платіж або повідомлення про причини відмови в оплаті документів у прийнятні терміни. Тривала перевірка документів затримує платежі і впливає на ставлення клієнтів, у тому числі і банків-кореспондентів, до роботи банку в цілому. Якщо виконуючий банк виявляє, що документи не відповідають умовам акредитива, він зобов’язаний повідомити про це бенефіціара не пізніше сьомого банківського робочого дня після дати отримання документів. У цьому разі, якщо бенефіціар є клієнтом виконуючого банку, він має можливість виправити деякі розбіжності в документах і подати їх знову. Якщо ж внесення поправок з будь-яких причин неможливе, у міжнародній банківській практиці використовуються такі варіанти дій: Виконуючий банк повідомляє банк-емітент про виявлені розбіжності і просить його, незважаючи на це, уповноважити на виплату. Виконуючий банк пропонує бенефіціару відправити документи в банк-емітент на ухвалення тому, хто віддав наказ відкрити акредитив, що за своєю економічною сутністю ідентично інкасовій формі розрахунків, оскільки саме покупець після ознайомлення з документами приймає остаточне рішення про їх оплату. Виконуючий банк може (однак це не є його обов’язком) оплатити документи «умовно» («під резерв»). При цьому якщо покупець або банк-емітент повідомляє про відмову оплатити документи з розбіжностями, бенефіціар зобов’язаний відшкодувати банку суму платежу, а також комісійні витрати і нараховані відсотки. У платіжному акредитиві має бути вказівка стосовно т...